Гандбол на уроках фізичної культури в КЗ Верхівцевському НВК

Гандбол — командна спортивна гра, олімпійський вид спорту. В гандбол грають на спеціальному полі (переважно в залі) між двома командами по сім спортсменів у кожній (раніше по 11); перемогу дає перевага у кількості забитих м'ячів (голів). Тривалість гри — 2 тайми по 30 хв.

Позиції гравців: центральний, лінійний, півсередній(2), кутовий(2), воротар.

Гандбол, у нинішньому його вигляді, придумали датські футболісти на рубежі ХІХ і ХХ століть — як заміну футболу, для гри в зимовий час. У гандбол грають руками, а кожна команда складається всього лише з 6 гравців і воротаря.

Згадки про «прабатьків» цього виду спорту — стародавні ігри з м'ячем руками — зустрічались ще в «Одіссеї» Гомера та у працях давньоримського лікаря Клавдія Галена.

Датою зародження спортивної гри з м'ячем, зареєстрованої в міжнародній спортивній класифікації за назвою «гандбол» (ручний м'яч), прийнято вважати 1898 р, коли викладач фізичного виховання реального училища датського міста Ордруп Хольгер Нільсен ввів в уроки фізичної культури жіночих груп гру з м'ячем, названу «хаандболд» («хаанд» — рука і «болд» — м'яч), у якій на невеликому полі змагалися команди з 7 чоловік, передаючи м'яч один одному і прагнучи закинути його уворота.

Сучасні дослідження дозволяють віднести дату зародження гандболу до більш раннього періоду. У 1890 р. у Чехії одержує поширення народний варіант гри з м'ячем, названий «хазена» (кидати, кидати). Гра зводилася до нерегламентованого перекидання і лову м'яча в змішаних групах без єдиноборства.

У 1917 р. берлінець Макс Хейзер із двох ігор склав нову гру для жінок за назвою «ручний м'яч». Ніхто не уявляв собі, що ця гра знайде таке поширення в усьому світі. У1918 р. на міжнародній спортивній карті чітко позначилося дві протиборчі течії гри: чеська хазена (на сході) і німецький гандбол (на півночі і заході). Вже в 1920 р. уБерліні відбулися перші ігри на Кубок і першість Німеччини по ручному м'ячу. А в 1923 р. ввели нові правила змагань. Зменшення розмірів м'яча, уведення правила «трьох секунд» і «трьох кроків» значно сприяло підвищенню техніки гри. У 1925 р. відбулася перша міжнародна зустріч Німеччини з командою Австрії. Німеччина програла з рахунком 5:6.

Визнання гандболу міжнародним видом спорту в 1926 р. дало поштовх до розвитку гри в ряді країн. З'явилися клуби, що культивують гандбол у Люксембурзі, Швейцарії,Іспанії й інших країнах.

У 1928 р. в Амстердамі була створена Міжнародна аматорська федерація гандболу (англ. International Amateur Handball Federation, скорочено IAНF, українською ІАГФ), що діяла до 1944 р. У її актив входило 11 країн, що активно розвивали гандбол. У 1936 р. гандбол був уперше включений в олімпійську програму XI Літніх Олімпійських ігор в Берліні. Олімпійським переможцем стала команда Німеччини. Новий підйом у розвитку гандболу почався зі створення в 1946 р. нової Міжнародної федерації гандболу (англ. International Handball Federation, скорочено IНF, українською ІГФ). ІГФ затвердила програму дій, спрямовану на відродження світового гандболу, намітила проведення чемпіонатів світу з гандболу 11х11 за участю чоловічих і жіночих команд. У 1949 р. у Будапешті на жіночому чемпіонаті світу найсильнішою виявилася команда Угорщини. Надалі першості світу проводилися раз у чотири роки.

Гандбол на уроках фізичної культури

в КЗ Верхівцевському НВК – вчитель Кучеренко М.А.

На уроці учні сьомого класу,але дякуючи методу роздільного навчання за фізіологічним розвитком,на уроці тільки хлопці, в той час дівчата займаються у другому спортивному залі ЗФП

	Закріплення техніки ведення та передачі гандбольного м’яча від підлоги
	Розучування техніки виконання опорного кидка по воротах
	Техніка виконання гандбольного пенальті(семиметровий кидок)
	Закріплення елементів гандболу під час навчальної гри
	Виконання гандбольного пенальті в грі