Учитель, який працює на уроках фізичної культури та позакласних заняттях з дівчатами, повинен насамперед глибоко знати фізіологічні та психічні особливості жіночого організму, для якого характерна низка морфологічних і функціональних ознак. Так, у порівнянні з хлопцями у дівчат нижчий рівень розвитку сили та швидкості рухової реакції. Проте у них краще розвинуті такі якості, як гнучкість, пластика, почуття ритму. У 12 — 16 років дівчата швидко ростуть та прибавляють у вазі. Об'єм легень та серця у дівчат менші ніж у хлопчиків, менша на 10 — 15 % у дівчат і маса серця. Ці морфологічні особливості в основному зумовлюють і функціональну відмінність. Так у дівчат нижчий систолічний та хвилинний об'єм кровообігу. ЧСБ в середньому на 10 ударів/хв більша, а максимальний артеріальний тиск на 5 —7 мм рт. ст нижчий, ніж у хлопців. Максимальне вживання кисню у дівчат на 25 — 30 % нижче, ніж у хлопців. Отже, дівчатка-підлітки мають відносно нижчі функціональні можливості серцево-судинної та дихальної системи, що зумовлює їх нижчу фізичну працездатність. Фізіологічні особливості жіночого організму є причиною легкої вразливості серцево-судинної системи. Велике навантаження на тлі різних змін в організмі може викликати перевтому, виснаження нервової системи. У таких випадках повинно бути повноцінне харчування, достатній сон, правильний режим праці та відпочинку, раціональне заняття фізичними вправами, атмосфера спокою та взаємоповаги, чуйне і тактовне ставлення старших. .
